МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ФОНЕТИЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ (ФКК)
Володіння нормативною вимовою іноземної мови є необхідною умовою для здійснення ефективної іншомовної міжкультурної комунікації. Водночас, як відомо, коректне фонетичне оформлення мовлення дає змогу не лише передавати зміст, а й виражати власне ставлення до співрозмовника та предмета розмови, впливати на комунікантів і таким чином досягати мети висловлювання. Значущість коректної вимови суттєво зростає, коли йдеться про рівень набутих фонетичних знань, навичок та вмінь студентами мовних спеціальностей протягом навчання та їхнє подальше застосування при спілкуванні іноземною мовою та з носіями мови зокрема.
Проблема формування ФКК не залишається поза увагою вивчення. Як свідчать спостереження за навчальним процесом, рівень володіння ФКК англійської мови студентів до моменту закінчення навчання поступово знижується. Серед багатьох причин цього негативного явища можна виділити, на нашу думку, такі як: відсутність чітких програмних вимог до кінцевого рівня володіння ФКК, нездатність студентів здійснювати рефлексію процесу навчання та оволодіння вимовою англійської мови, а також самостійно працювати над удосконаленням та підтримкою на необхідному рівні власної ФКК. Саме тому, з огляду на підвищення вимог до якості підготовки студентів та їхнього рівня володіння міжкультурною комунікативною компетенцією, невід’ємною складовою якої є ФКК англійської мови, необхідно звернути особливу увагу на методику формування іншомовної фонетичної компетенції студентів вищої школи, у чому і полягає актуальність нашої роботи.
Метою дослідження є розроблення методики формування англомовної фонетичної комунікативної компетенції з англійської мови для студентів мовних спеціальностей, що сприятиме покращенню та вдосконаленню вимови студентів.
Дана методика першочергово пов’язана з вирішенням проблематики міжіншомовної фонетичної інтеференції, адже предбачає виконання фонетичних вправ, котрі спрямовані на подолання труднощів, що зумовлені впливом механізму інтерференції. Іншомовні слухо-вимовні навички формуються додатково до вже сформованих навичок рідної мови та негативно впливають на вимову іншомовних звуків та інтонаційних моделей, що призводить до помилок, типових для носіїв української чи російської мови, подолання їх – преший крок до формування англомовної ФКК.
Для досягнення мети було виявлено відмінності між орієнтованими слухо-вимовними особливостями фонем рідної та англійської мов, розроблено оригінальну методику, сутність якої полягає в розробленні комплексу фонетичних вправ для навчання та контролю рівня оволодіння студентами вимовою англійської мови.
Комплекс складається з восьми блоків фонетичних вправ, які включають вправи з імітації та відтворення звуків. Серед них ми виділили вправи, зорієнтовані на перебудову артикуляційної бази студентів, адже відомо, що головною причиною фонетичних помилок студентів є фізіологічна різниця між артикуляційною базою української та англійської мови.
Для того, щоб забезпечити оволодіння студентами особливостями англійської фонетичної системи, необхідна перебудова артикуляційної бази рідної мови для відтворення англійських фонем, а тому даний комплекс вправ спрямований на перебудову артикуляційної бази, адже це основа всього процесу навчання іноземної мови.
Крім того, ми виокремили вправи, що попереджують пом’якшення англійських приголосних звуків.
Ці вправи допомагають підготувати мовний апарат до того, щоб не дозволити студентам пом’якшувати англійські приголосні, а отже попереджають помилкову вимову, що, часто, веде до ситуацій непорозуміння між представниками іншомовного англомовного мовлення.
З цією метою студентам можна допомогти знайти відмінності у вимові англійських та схожих звуків рідної мови, дібрати приклади слів з заданим звуком зі свого словникового запасу, диференціювати контрастні звуки в англійських словах тощо.
Далі студентам можна запропонувати послухати зразкову вимову англомовного інгомовного мовлення. За необхідності можна пояснити особливості артикуляції (вимови) англомовного іншомовного мовлення.
Ми впевнені, що послідовність тренування запропонованих вправ допоможе студентам уникнути непорозуміння в спілкуванні з представниками інших культур англомовного іншомовного мовлення.
Крім того, в даній методиці навчання вимови англійської мови реалізується принцип апроксимації, тобто наближення до еталону слухо-вимовних навичок до такого рівня, який дозволяє успішно здійснювати іншомовне спілкування.
Фонетичні вправи сприяють покращенню вимови студентів англомовного іншомовного мовлення.
Постійна практика та тренування правильної вимови англомовного іншомовного мовлення студентами сприятиме гарному оволодінню студентами правильної вимови англомовного іншомовного мовлення, а в майбутньому допоможе уникати непорозумінь, спричинених некоректним розумінням студентами представників інших культур із-за некоректної вимови англомовного іншомовного мовлення.
Література:
1. Акулина Е.В. Проблема языковой интерференции при обучении фонетеке английского языка // ИЯШ. – 2001. – №5. – С. 46 – 49
2. Іншомовний фонетичний акцент у міжкультурній комунікації // Мова і культура. Науковий щорічний журнал. – Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Вип. 4. – Т. 2. – Ч. І. – С. 142 – 149.
3. Скляренко Н. К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь / Н. К. Скляренко // Іноземні мови. –1999. – №3. – С. 3 – 7.